Паркувальний збір приніс місцевим бюджетам понад 73 млн грн: що стоїть за зростанням надходжень у 2026 році

Паркувальний збір стає помітним джерелом доходів громад

За даними Державної податкової служби України, у січні–квітні 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 73,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 12,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 65,5 млн грн.

Першоджерело новини: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1012877.html

На перший погляд сума може здатися незначною порівняно з іншими місцевими податками. Проте важливо враховувати специфіку цього платежу: він сплачується лише операторами паркувальних майданчиків і безпосередньо залишається у розпорядженні місцевих громад. Саме тому позитивна динаміка свідчить не лише про збільшення податкових надходжень, а й про поступову легалізацію ринку паркування.

Хто став лідером за сплатою паркувального збору

За інформацією ДПС, найбільші суми збору надійшли від платників таких регіонів:

• Одеська область — 27,1 млн грн;

• Львівська область — 19,5 млн грн;

• Дніпропетровська область — 16,7 млн грн;

• Івано-Франківська область — 3,8 млн грн.

Фактично лише три області забезпечили переважну частину всіх надходжень.

Чому саме ці регіони

Причини такого розподілу доволі очевидні.

Одеська область є одним із найбільших туристичних центрів країни. Значний автомобільний трафік, сезонний наплив відпочивальників та активний розвиток платних паркувальних зон формують стабільну базу для нарахування збору.

Львівська область традиційно демонструє високий рівень організації міського простору та розвитку паркувальної інфраструктури. Львів одним із перших в Україні почав активно впроваджувати цифрові сервіси оплати паркування.

Дніпропетровська область має потужний діловий та промисловий сектор. Велика кількість комерційного транспорту та автомобілів у містах напряму впливає на попит на паркувальні місця.

Івано-Франківська область потрапила до переліку лідерів завдяки активному туристичному потоку та розвитку інфраструктури в туристичних громадах.

Що означає зростання надходжень на 12,3%

Сам факт збільшення збору не обов'язково означає появу нових парковок. Насправді на показник могли вплинути кілька факторів одночасно.

1. Вихід бізнесу з тіні

Оператори паркувальних майданчиків дедалі частіше працюють офіційно. Контроль з боку податкових органів, використання програмних РРО та цифровізація розрахунків суттєво зменшують можливості для приховування доходів.

2. Безготівкові платежі

У багатьох містах оплата паркування через мобільні застосунки та банківські сервіси стала звичним явищем. Безготівкові операції значно прозоріші, ніж готівкові розрахунки.

Після впровадження цифрових інструментів місцеві органи влади отримують більш точну інформацію про фактичне використання паркувальних місць.

3. Розширення мережі паркувальних зон

У багатьох містах продовжується впорядкування транспортної інфраструктури. Створення нових паркувальних майданчиків автоматично збільшує базу оподаткування.

4. Підвищення дисципліни платників

Податкова служба прямо зазначає, що позитивна динаміка свідчить про зростання правової свідомості підприємців. Для багатьох операторів сьогодні легальна робота стала більш вигідною та безпечною, ніж спроби мінімізувати податкові зобов'язання.

Хто сплачує паркувальний збір

Досить поширеною є помилка, ніби платниками збору виступають водії транспортних засобів.

Насправді це не так.

Платниками збору є:

• юридичні особи;

• філії та представництва юридичних осіб;

• фізичні особи-підприємці, які організовують та експлуатують паркувальні майданчики.

Тобто водій сплачує вартість послуги паркування оператору, а вже оператор виконує свої податкові зобов'язання перед місцевим бюджетом.

Саме тому новина про зростання надходжень стосується насамперед бізнесу, який працює у сфері організації паркування.

Як розраховується збір

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведеної під паркування відповідно до рішення місцевої ради.

Також до бази можуть включатися:

• комунальні гаражі;

• стоянки;

• паркінги, побудовані за кошти місцевого бюджету.

Ставка збору встановлюється місцевою радою.

Максимальний розмір ставки становить до 0,075% мінімальної заробітної плати за один квадратний метр площі.

У 2026 році граничний розмір становить 6,49 грн за 1 кв. м.

Водночас конкретний розмір залежить від рішення кожної окремої громади.

Чому ці кошти важливі для місцевих бюджетів

Паркувальний збір належить до місцевих податків і зборів.

Це означає, що отримані кошти не перераховуються до державного бюджету, а залишаються у розпорядженні громад.

Завдяки таким надходженням місцева влада може фінансувати:

• ремонт доріг;

• облаштування паркувальних зон;

• встановлення дорожніх знаків;

• благоустрій територій;

• розвиток транспортної інфраструктури;

• впровадження цифрових сервісів для водіїв.

Фактично кожна гривня легально сплаченого паркувального збору працює на розвиток конкретного міста чи громади.

Що ця статистика говорить про розвиток цифровізації

Одним із ключових висновків із оприлюднених даних є подальша цифровізація взаємодії бізнесу з державою.

Сьогодні підприємцям значно простіше вести податковий облік, подавати звітність та контролювати свої зобов'язання онлайн. Особливо це актуально для малого бізнесу та ФОП.

Багато підприємців уже переходять на сучасні сервіси автоматизації, які дозволяють мінімізувати ризик помилок та економити час. Для таких платників податків ефективним рішенням може стати простий кабінет ФОП замість бухгалтера, який допомагає автоматизувати облік, звітність та контроль податкових платежів.

Чим вищий рівень автоматизації бізнесу, тим менше випадків несвоєчасної сплати податків і тим стабільнішими стають надходження до бюджетів.

Які тенденції можна очікувати надалі

Якщо нинішня динаміка збережеться, то за підсумками 2026 року місцеві бюджети можуть отримати рекордні надходження від збору за місця для паркування транспортних засобів.

На це впливатимуть:

• подальше впровадження безготівкової оплати;

• розширення мережі платних парковок;

• цифровізація муніципальних сервісів;

• посилення податкового контролю;

• зростання культури добровільної сплати податків.

Крім того, дедалі більше громад розглядають платне паркування не лише як джерело доходів, а й як інструмент регулювання транспортних потоків у центральних частинах міст.

Висновок

Нові дані ДПС демонструють позитивну тенденцію: ринок паркування в Україні поступово стає більш прозорим та організованим. За перші чотири місяці 2026 року місцеві бюджети отримали 73,5 млн грн паркувального збору, що на 12,3% перевищує показник минулого року.

Лідерами за обсягом сплати стали Одеська, Львівська, Дніпропетровська та Івано-Франківська області. Зростання надходжень свідчить про розвиток безготівкових розрахунків, підвищення податкової дисципліни та ефективнішу роботу операторів парковок.

Для громад це додаткові ресурси на розвиток інфраструктури. Для бізнесу — ще один сигнал про те, що цифровізація та прозоре ведення діяльності поступово стають стандартом сучасної економіки.