Назад до публікацій
Чи оподатковуються чайові через QR-код: правила та ставки податків

Чи оподатковуються чайові через QR-код: правила та ставки податків

Роз'яснення податкової служби щодо оподаткування чайових, отриманих через QR-код на особисту картку чи рахунок закладу: ставки ПДФО, військового збору та правила звітування.

Оподаткування чайових за QR-кодом: що потрібно знати працівникам і закладам

Сучасні технології стрімко змінюють звичні фінансові звички, і сьогодні все частіше можна зустріти ситуації, коли клієнти залишають винагороду за гарний сервіс не паперовими купюрами, а за допомогою цифрових інструментів. Як роз'яснює Державна податкова служба України, поява безготівкових розрахунків та мобільних переказів зовсім не звільняє громадян від виконання обов'язків перед державним бюджетом. Питання того, чи підлягають додаткові кошти від відвідувачів обов'язковим відрахуванням, хвилює багатьох працівників сфери послуг, офіціантів, барист та адміністраторів. Незалежно від того, яким саме способом людина висловила свою вдячність — передала готівку чи відсканувала спеціальне зображення для транзакції, принцип фіскалізації та нарахування зборів залишається незмінним і повністю залежить від схеми отримання цих коштів.

Основні варіанти отримання та їх податковий статус

Податкове законодавство чітко розрізняє два головні сценарії надходження таких коштів, кожен з яких має власні правила адміністрування та сплати обов'язкових платежів до бюджету.

Якщо переказ надходить безпосередньо на особисту картку працівника

У ситуації, коли клієнт сканує код, котрий належить особистому рахунку найманого фахівця, ці кошти автоматично кваліфікуються як його додатковий індивідуальний дохід. У цьому разі жоден заклад громадського харчування чи інша організація не виступає податковим агентом, а отже, усю повноту відповідальності за розрахунки бере на себе сам одержувач. З отриманої суми необхідно самостійно вирахувати та сплатити:

  • 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
  • 5 відсотків військового збору.

Наприклад, якщо загальна сума таких надходжень за певний період становить певну величину, з неї доведеться спрямувати відповідну частину на користь держави. Для спрощення фінансових операцій багатьом підприємцям допомагає простий кабінет ФОП замість бухгалтера, який дозволяє легко контролювати рух коштів, хоча самі фізичні особи ведуть облік самостійно.

Якщо кошти спочатку надходять на рахунок підприємства або закладу

Зовсім інакше виглядає ситуація, коли гість залишає подяку через загальний термінал закладу разом із фіскальним чеком за основне замовлення або перераховує її на корпоративний рахунок компанії. У такому разі підприємство чи суб'єкт господарювання зобов'язані відобразити ці суми у своєму обліку. Коли настає момент виплати таких грошей персоналу, заклад автоматично утримує всі необхідні податки та перераховує їх до бюджету. Працівнику в такій ситуації не потрібно самостійно займатися податковою звітністю чи проводити додаткові розрахунки.

Правила звітування та часові рамки для громадян

Багатьох турбує питання про те, чи доведеться бігти до податкової інспекції одразу після кожної успішної транзакції. На щастя, закон не вимагає щоденної чи щомісячної звітності для таких випадків. Податковим періодом для громадян визнано календарний рік, тому процедура виглядає наступним чином:

  1. Протягом усього року працівник просто фіксує отримані суми для власного розуміння та підтвердження доходів (це можна робити за допомогою виписок з банку або окремої таблиці).
  2. До 1 травня наступного року необхідно подати єдину річну податкову декларацію, де вказати загальний обсяг отриманих за минулий рік бонусів.
  3. До 1 серпня наступного року потрібно здійснити фактичну оплату задекларованих ПДФО та військового збору.

Важливо пам'ятати, що такі кошти не можна вважати звичайним неоподатковуваним подарунком від друзів чи родичів, адже вони пов'язані з наданням послуг. Тому правильний облік і своєчасна подача декларації через Електронний кабінет платника є запорукою дотримання законодавства та уникнення зайвих штрафів з боку контролюючих органів.

Фото: ДПС України. Ліцензія CC BY 4.0.