ДПС змінює філософію роботи: що означає перехід від тотального контролю до сервісної моделі для бізнесу

Податкова служба України поступово переходить до нової моделі роботи, у центрі якої знаходиться не контроль заради контролю, а створення комфортних умов для добровільного виконання податкових обов’язків. Саме про це заявила виконувачка обов’язків Голови ДПС Леся Карнаух під час міжнародної конференції, організованої МВФ та Незалежним управлінням державних доходів Греції.

Першоджерело новини: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1015892.html

Заява є важливою не лише як черговий виступ керівництва податкової служби. Фактично вона демонструє напрямок реформування всієї системи податкового адміністрування в Україні на найближчі роки. Йдеться про зміни, які безпосередньо впливають на підприємців, бухгалтерів, компанії та звичайних громадян.

Чому ДПС змушена змінювати підходи

Повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для державних інституцій. Перед податковою службою стояло подвійне завдання:

• забезпечити стабільне надходження податків до бюджету;

• не допустити зупинки бізнес-процесів;

• гарантувати доступність сервісів для платників;

• зберегти працездатність цифрової інфраструктури.

За словами Лесі Карнаух, першим етапом стала стабілізація роботи системи. Податкова служба забезпечила безперервне адміністрування податків, функціонування електронних сервісів та доступність послуг для платників по всій території країни. Саме це стало фундаментом для подальших реформ.

Однак стабільність — це лише базовий рівень. Наступним кроком стало переосмислення ролі самої податкової служби.

Від контролера до сервісної організації

Традиційно податкові органи в багатьох країнах сприймаються бізнесом як контролюючі структури, головним завданням яких є перевірки та застосування санкцій.

В Україні такий підхід роками створював конфлікт між державою та бізнесом. Підприємці часто скаржилися на:

• блокування податкових накладних;

• надмірну кількість перевірок;

• дублювання процедур;

• складність адміністрування податків;

• бюрократичні процеси;

• високі витрати часу на звітність.

Саме ці проблеми стали предметом аналізу під час трансформації ДПС. Як зазначила очільниця служби, головною метою стало формування сприйняття податкової як партнера, а не карального органу.

Для бізнесу це означає поступовий перехід до системи, де пріоритетом стає допомога платнику виконувати вимоги законодавства, а не покарання за кожну помилку.

П'ять ключових напрямів трансформації ДПС

У своєму виступі Леся Карнаух назвала основні зміни, які вже впроваджуються в роботі податкової служби.

Ризик-орієнтований контроль замість тотальних перевірок

Одним із найважливіших напрямів є відмова від практики масового контролю.

Суть ризик-орієнтованого підходу полягає в тому, що ресурси податкової концентруються на операціях та платниках із підвищеним рівнем ризику.

Це дозволяє:

• зменшити навантаження на сумлінний бізнес;

• скоротити кількість необґрунтованих перевірок;

• підвищити ефективність контролю;

• швидше виявляти реальні порушення.

Для малого бізнесу така модель потенційно означає менше контактів із контролюючими органами та більше передбачуваності.

Автоматизація процесів

Друга важлива складова — автоматизація.

Сучасні інформаційні системи дозволяють виконувати багато операцій без участі інспектора:

• перевірку даних;

• обробку звітності;

• аналіз ризиків;

• обмін інформацією між державними реєстрами.

Чим менше ручного втручання, тим нижчими стають ризики людського фактору та корупційних проявів.

Для підприємців це означає швидше отримання результатів та меншу залежність від суб'єктивних рішень посадових осіб.

Розвиток податкових сервісів

Окремий акцент зроблено на розвитку сервісної складової.

Сучасний платник податків очікує отримувати державні послуги так само швидко та зручно, як банківські або комерційні цифрові сервіси.

Саме тому ДПС активно розвиває:

• електронний кабінет;

• онлайн-консультації;

• дистанційну взаємодію;

• автоматизовані повідомлення;

• цифрові інструменти для звітності.

Для підприємців це особливо актуально, адже значна частина бізнесу працює онлайн або дистанційно.

Єдина цифрова система

Податкова служба обслуговує близько 3,5 мільйона суб'єктів господарювання та мільйони громадян. Такий масштаб потребує сучасної цифрової інфраструктури.

Створення єдиної цифрової системи має забезпечити:

• швидкий доступ до інформації;

• мінімізацію дублювання даних;

• спрощення взаємодії між державними органами;

• автоматичне отримання необхідних відомостей.

У перспективі це може значно скоротити кількість документів, які платникам доводиться подавати повторно.

Превенція порушень

Нова модель передбачає не лише виявлення порушень після їх вчинення, а й запобігання їм.

Ідея проста: якщо платник завчасно отримує підказки, нагадування та роз'яснення, кількість помилок зменшується.

Такий підхід вигідний усім сторонам:

• бізнес уникає штрафів;

• податкова економить ресурси;

• держава отримує стабільні надходження.

Що це означає для ФОП

Для фізичних осіб-підприємців зміни можуть бути особливо відчутними.

Саме ФОП найчастіше стикаються з питаннями:

• подання звітності;

• сплати податків;

• ведення обліку;

• роботи з РРО та ПРРО;

• взаємодії з електронними сервісами.

У межах сервісної моделі все більше процесів переводиться в цифровий формат. Це дозволяє підприємцю вирішувати більшість питань без особистих візитів до податкової.

Разом із цим зростає роль спеціалізованих онлайн-рішень для автоматизації податкового обліку. Наприклад, багато підприємців уже використовують простий кабінет ФОП замість бухгалтера, що допомагає вести облік, формувати звітність та контролювати податкові зобов’язання без додаткових витрат на штатного спеціаліста.

Зв'язок із Національною стратегією доходів до 2030 року

Трансформація ДПС не є окремою ініціативою керівництва служби.

За словами Лесі Карнаух, усі зміни реалізуються в межах Національної стратегії доходів до 2030 року.

Цей документ передбачає:

• модернізацію податкового адміністрування;

• цифровізацію державних процесів;

• підвищення рівня добровільної сплати податків;

• наближення українських практик до європейських стандартів;

• зменшення адміністративного навантаження на бізнес.

Фактично мова йде про довгострокову реформу, результати якої бізнес відчуватиме поступово протягом найближчих років.

Чи зникнуть перевірки та штрафи

Важливо розуміти, що сервісна модель не означає повну відмову від контролю.

Податкова служба продовжує виконувати свою базову функцію — адміністрування податків та забезпечення надходжень до бюджету.

Тому:

• перевірки залишаться;

• контроль за ризиковими операціями посилюватиметься;

• відповідальність за порушення зберігатиметься;

• боротьба зі схемами ухилення від оподаткування триватиме.

Різниця полягає в тому, що сумлінні платники повинні витрачати менше часу та ресурсів на взаємодію з державою.

Наскільки реалістичні такі зміни

Світова практика показує, що найбільш ефективними є саме сервісні податкові моделі.

Податкові адміністрації розвинених країн дедалі частіше використовують:

• цифрові сервіси;

• автоматичний обмін даними;

• ризик-орієнтований аудит;

• превентивне інформування платників.

Україна поступово рухається у тому ж напрямку.

Звичайно, бізнес оцінюватиме результати не за заявами, а за практикою. Найважливішими показниками успіху стануть:

• скорочення випадків необґрунтованого блокування накладних;

• зменшення адміністративного навантаження;

• швидкість отримання послуг;

• прозорість роботи податкової;

• стабільність цифрових сервісів.

Саме ці критерії покажуть, наскільки успішно реалізується нова філософія роботи ДПС.

Висновок

Заява Лесі Карнаух на міжнародній конференції демонструє, що податкова служба прагне перейти від моделі тотального контролю до сервісного партнерства з платниками податків. У центрі реформ знаходяться цифровізація, автоматизація, ризик-орієнтований контроль та превенція порушень. Якщо задекларовані зміни будуть реалізовані повною мірою, бізнес отримає більш прогнозоване середовище для роботи, а взаємодія з податковою стане простішою та зручнішою.