ДПС розширює співпрацю з Литвою та Латвією: що означають нові меморандуми для українського бізнесу

Державна податкова служба України продовжує інтеграцію до європейського простору адміністрування податків. Черговим кроком у цьому напрямі стало підписання меморандумів про співпрацю з податковими адміністраціями Литви та Латвії.

Про підписання документів повідомила ДПС України. Ознайомитися з офіційною новиною можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1018681.html.

Нові домовленості виходять далеко за межі формальної міжнародної співпраці. Насправді вони створюють додаткові можливості для модернізації української податкової системи, впровадження європейських стандартів та покращення сервісів для платників податків.

Що саме передбачають меморандуми

Документи були підписані в межах зустрічі генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії. Учасниками стали представники України, Литви, Латвії та Естонії.

Основні напрями співробітництва:

• адаптація податкового законодавства до стандартів ЄС;

• удосконалення податкового адміністрування;

• обмін податковою інформацією;

• боротьба з тіньовою економікою;

• розвиток цифрових сервісів для платників;

• навчання та професійний розвиток працівників податкових органів;

• впровадження практик зі зменшення податкових втрат;

• вдосконалення контролю за ПДВ.

Фактично Україна отримує можливість використовувати досвід держав, які вже пройшли шлях адаптації до європейських вимог і успішно інтегрували свої податкові системи до загального економічного простору ЄС.

Чому саме Литва та Латвія є важливими партнерами

Для України особливо цінним є досвід країн Балтії.

Після вступу до Європейського Союзу Литва та Латвія провели масштабні реформи податкового адміністрування. Вони активно впроваджували електронні сервіси, автоматизували значну частину процесів та створювали комфортні умови для добровільного виконання податкових зобов'язань.

Сьогодні податкові адміністрації цих країн вважаються одними з найбільш цифровізованих у Європі.

Саме тому співпраця з ними може стати практичним інструментом для прискорення реформ в Україні.

Які напрацювання можуть бути корисними

Серед найбільш перспективних напрямів запозичення досвіду:

• автоматичний обмін податковими даними;

• цифрові кабінети платників;

• ризик-орієнтований податковий контроль;

• електронний документообіг;

• автоматизація перевірок;

• аналітичні системи для виявлення податкових схем;

• механізми боротьби з ухиленням від сплати ПДВ.

Усе це відповідає загальній стратегії інтеграції України до європейського економічного простору.

Що це означає для бізнесу

Для підприємців міжнародні меморандуми можуть здатися доволі віддаленою подією. Проте їх наслідки бізнес відчує безпосередньо.

Насамперед ідеться про поступове наближення українських податкових процедур до європейських практик.

Очікувані зміни:

• спрощення окремих адміністративних процедур;

• розвиток онлайн-сервісів;

• скорочення паперового документообігу;

• підвищення прозорості роботи податкових органів;

• покращення комунікації між державою та платниками;

• швидше отримання податкових послуг.

Для малого бізнесу це означає менше часу на бюрократичні процеси та більше можливостей зосередитися на розвитку власної справи.

Європейський вектор цифровізації податкових сервісів

Одним із ключових напрямів співробітництва визначено розвиток сучасних сервісів для платників податків.

Саме цифровізація сьогодні є головним трендом реформування податкових адміністрацій у всьому світі.

Україна вже має значні напрацювання:

• Електронний кабінет платника;

• програмні РРО;

• електронну звітність;

• автоматизовані податкові сервіси;

• мобільні застосунки для платників.

Проте потенціал для подальшого розвитку залишається дуже великим.

Досвід Литви та Латвії може допомогти зробити українські сервіси більш зручними, швидкими та інтегрованими між собою.

Вигоди для ФОП

Особливо актуальними цифрові рішення є для фізичних осіб-підприємців.

Малі підприємці часто не мають власних бухгалтерських служб і змушені самостійно вирішувати питання звітності, податків та взаємодії з державними органами.

Саме тому все більшої популярності набувають автоматизовані сервіси ведення обліку. Наприклад, простий інструмент для підприємців — простий кабінет ФОП замість бухгалтера. Такі рішення дозволяють автоматизувати значну частину рутинних процесів та зменшити ризик помилок під час подання звітності.

Боротьба з тіньовою економікою залишається пріоритетом

Окрему увагу сторони приділили питанням протидії тіньовій економіці.

Це один із найбільш складних викликів для будь-якої держави.

За оцінками різних міжнародних організацій, тіньовий сектор суттєво впливає на обсяги бюджетних надходжень та конкурентне середовище.

У рамках співпраці Україна та балтійські країни планують:

• обмінюватися аналітичними підходами;

• вдосконалювати системи оцінки ризиків;

• покращувати механізми виявлення схем ухилення від оподаткування;

• посилювати контроль за міжнародними операціями.

Для сумлінного бізнесу це позитивний сигнал, адже скорочення тіньового сектору сприяє формуванню більш справедливих умов конкуренції.

Особливе значення має контроль ПДВ

Одним із напрямів співробітництва стане обмін практиками щодо зменшення податкових втрат та розриву з ПДВ.

Проблема так званого VAT Gap є актуальною для багатьох держав Європи.

Під розривом ПДВ розуміють різницю між сумою податку, яку держава повинна була отримати відповідно до законодавства, та фактичними надходженнями до бюджету.

Для зменшення таких втрат країни ЄС використовують:

• автоматизований аналіз даних;

• ризик-орієнтований моніторинг;

• електронне адміністрування;

• сучасні механізми обміну інформацією.

Запозичення такого досвіду може позитивно вплинути на ефективність української податкової системи.

Підготовка до членства в ЄС

У ширшому контексті підписані меморандуми слід розглядати як елемент євроінтеграції.

Україна активно працює над гармонізацією законодавства з нормами Європейського Союзу.

Податкова сфера є однією з ключових складових цього процесу.

Адаптація до стандартів ЄС охоплює:

• податкове законодавство;

• процедури адміністрування;

• інформаційні системи;

• обмін даними між державними органами;

• захист персональної інформації;

• стандарти надання послуг платникам.

Тому будь-які практичні кроки щодо посилення співпраці з країнами-членами ЄС мають стратегічне значення.

Український досвід також цікавий європейським партнерам

Важливо розуміти, що співпраця не є односторонньою.

Під час зустрічі представники ДПС презентували колегам рішення, які дозволяють українській податковій системі залишатися ефективною навіть в умовах повномасштабної війни.

Україна фактично стала прикладом того, як державні сервіси можуть продовжувати працювати в умовах безпрецедентних викликів.

Серед факторів стійкості:

• швидка цифровізація процесів;

• дистанційне обслуговування платників;

• резервування інформаційних систем;

• безперервність надання послуг;

• адаптивність державних інституцій.

Цей досвід також викликає інтерес у європейських партнерів.

Чого очікувати далі

Підписання меморандумів є лише першим етапом.

Найближчим часом співпраця може перейти до практичної площини:

• спільних навчальних програм;

• робочих груп експертів;

• обміну технологічними рішеннями;

• консультацій щодо гармонізації законодавства;

• запуску спільних проєктів цифровізації.

Результати таких ініціатив можуть проявлятися поступово протягом кількох років, але їх вплив на якість податкового адміністрування буде довгостроковим.

Висновок

Підписання меморандумів між ДПС України, податковими адміністраціями Литви та Латвії є важливим кроком у напрямі європейської інтеграції української податкової системи.

Співпраця охоплює ключові напрями розвитку сучасної податкової служби: цифровізацію, боротьбу з тіньовою економікою, вдосконалення адміністрування ПДВ, навчання персоналу та адаптацію до стандартів ЄС.

Для бізнесу це насамперед сигнал про подальшу модернізацію податкових сервісів, підвищення прозорості та поступове наближення українських правил до європейських практик. Саме такі зміни формують основу для створення комфортного середовища ведення бізнесу та майбутньої інтеграції України до економічного простору Європейського Союзу.